- розставити
- [рос:та/виетие]
-а/ўл'у, -виеш, -а/ўл'ат'; нак. -а/ў, -а/ўтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розставити — див. розставляти … Український тлумачний словник
розставити — див. розставляти … Словник синонімів української мови
розставити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розставляти — розставити (руки, ноги, крила, пальці тощо), розкидати, розкидати, розкинути, розсовувати, розсувати, розсунути, розпинати, розіпнути, роз(і)п ясти, розчепірювати, розчепірити; розводити, розвести (руки, пальці); розкарячувати, розкарячити (перев … Словник синонімів української мови
зложити — зложу/, зло/жиш, док., перех., розм. 1) Зібравши разом, докупи, покласти у певне місце. || Покласти, помістити кого , що небудь десь або на щось. 2) Скласти одне ціле, з єднавши окремі розрізнені частини, елементи. || Збудувати, спорудити що… … Український тлумачний словник
порозставляти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Розставити, розмістити в різних місцях усе чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. || Розподілити, направити для виконання яких небудь доручень, якої небудь роботи всіх чи багатьох. 2) Збільшивши відстань між чим… … Український тлумачний словник
порозставлятися — я/юся, я/єшся, док., з чим, розм. Розставити, розмістити в різних місцях усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
розставлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розставити. || розста/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розставлення — я, с. Дія за знач. розставити, розставляти … Український тлумачний словник
сильце — сільце/, я/, с. 1) Пристрій у вигляді петлі, що затягується, для ловлення птахів і дрібних тварин. 2) перев. з дієсл. понаставляти, сплести, заплутати, розставити, попастися, упійматися і т. ін., перен. Навмисне влаштовані кимсь обставини,… … Український тлумачний словник